Контрольні монітори JBL

Коротка історія Джеймса Б. Лансінга і James B. Lansing Sound, Incorporated
Джон М. Еґл, 1981

РАННІ РОКИ

Джеймс Буллоу Лансінг (уроджений Джеймс Мартіні) народився 14 січня 1902 року в містечку Міллвуд, графство Макупін, штат Іллінойс. Його батьки – Генрі Мартіні, родом із Сент-Луїса, Міссурі, та Грейс Ербс Мартіні, родом із Сентрал Сіті, Іллінойс. Мартіні-старший був інженером вугільної промисловості, і коли Лансінг був маленьким, його сім'ї часто доводилося переїжджати через роботу батька. Лансінг був дев'ятою дитиною з чотирнадцяти дітей у сім'ї, один із яких помер у дитинстві. Деякий час Лансінг жив у Лічфілді штату Іллінойс, у родині Буллоу. Пізніше, коли він змінив прізвище з Мартіні на Лансінг, він узяв їхнє ім'я.

Про ранні роки Лансінга відомо небагато, і ми вдячні одному з його трьох братів, які залишилися живими, Біллу Мартіну, за надання інформації, яка складає більшу частину з того, що Ви зараз читаєте. Лансінг закінчив вісім класів у школі Лоренса в Спрингфілді штату Іллінойс. Потім він навчався в школі в Спрингфілді штату Іллінойс. Пізніше – у невеликому комерційному коледжі в Спрингфілді.

Як і будь-який молодий хлопець, він дуже цікавився всім, що стосується електрики та механіки. Приблизно у десятирічному віці він змайстрував лейденську банку, за допомогою якої жартував над друзями. Потім він зібрав детекторний приймач, і тоді ж, приблизно у дванадцятирічному віці, зі звичайних деталей створив міні-радіопередавач. Сигнали цього пристрою були достатньо потужними, щоб досягти військово-морської бази на Великих Озерах в Іллінойсі; військові визначили джерело сигналу і своєчасно демонтували радіопередавач юного Лансінга.

Деякий час Лансінг працював автомеханіком, спеціалізуючись на ремонті двигунів. Завдяки автодилеру, на якого він працював у Спрингфілді, Лансінг відвідував курси для автомеханіків у Детройті.

Мати Лансінга померла 1 листопада 1924 року у віці 56 років, і в цей час Лансінг залишає батьківський дім. Найточніший факт, який вдалося встановити, – це те, що він поїхав до Солт-Лейк-Сіті. Дружина Лансінга, у дівоцтві Гленна Петерсон, розповідала, що вони познайомилися саме там у 1925 році. У цей час він працював інженером на радіостанції. Крім того, він деякий час підробляв у компанії з виробництва гучномовців Baldwin у Солт-Лейк-Сіті. У цьому ж місті він зустрів і свого майбутнього партнера по бізнесу Кена Декера.

ПОЧАТОК ВИРОБНИЦТВА ЗВУКОВОГО ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ КІНО

На початку двадцятих років завдяки успіху фільму «Співак джазу» (''The Jazz Singer'') звук утвердився як новий стандарт для кіно. На багато років домінувати в цьому бізнесі було призначено виробничому підрозділу AT&T – Western Electric. Для роботи в галузі звукозапису та відтворення звуку, а також пов'язаних із ними видів мистецтва були задіяні широкі ресурси Bell Laboratories, і в результаті вони зуміли розробити технології, необхідні для виробництва звукового кіноустаткування, у найкоротші строки. Для роботи у сфері кіноіндустрії компанія Western Electric створила компанію-дистриб'ютора Electrical Research Products Incorporated (ERPI).

У 1930 році до Лансінга приєднався його брат Білл Мартін, а дещо пізніше – другий брат Джордж. У 1930 році в компанії Лансінга Lansing Manufacturing Company налічувалося не більше 40 працівників. Першою продукцією стали компресійні гучномовці, які сьогодні можна побачити хіба що як музейні експонати. Крім того, випускалися динаміки з традиційними котушками з використанням перших постійних магнітів.

Насправді, це було «гаражне» виробництво. Брати робили дифузори та намотували котушки вечорами вдома, а вранці відвозили їх на збірку. У цей період Великої депресії компанія переживала важкі часи. Більшістю замовників Лансінга були виробники радіоприймачів, переважно із Середнього Заходу. Більшу частину продукції компанії складали восьми- та шестидюймові гучномовці. Ті нечисленні моделі, які вироблялися, використовувалися лише в дорогих консольних радіоприймачах. Постійна штаб-квартира компанії знаходилася на МакКінлі Авеню 6900 у південних районах Лос-Анджелеса.