Про компанію E-MU Systems
E-MU Systems – провідний виробник цифрової аудіопродукції для музикантів і всіх тих, хто професійно займається аудіо. Ми розробляємо, виробляємо та продаємо аудіо та MIDI інтерфейси, віртуальні інструменти, USB/MIDI контролери й активні контрольні монітори; у багатьох наших продуктах використовується наша фірмова технологія виготовлення надвеликих інтегральних схем і передові програмні алгоритми E-MU. Завдяки чудовій якості звучання та інноваційним технологіям наша продукція здобула всесвітню популярність серед музикантів, яким необхідні високоякісні аудіопристрої.
Компанія E-MU Systems була заснована в 1971 році Дейвом Россумом і Скоттом Уейджем. Репутація фірми склалася у 70-х роках завдяки модульним аналоговим синтезаторам, якими користувалися деякі з найвидатніших музикантів того часу, зокрема Френк Заппа та Tangerine Dream. Крім того, ми продавали ліцензії на наші технології таким компаніям, як Oberheim і Sequential Circuits. З самого початку своєї діяльності компанія вирізнялася серед інших виробників тим, що в її приладах використовувалися новітні технології, зокрема можливості, які відкривало комп'ютерне керування. У 1981 році компанія E-MU представила перший прилад серії Emulator®, перший доступний за ціною цифровий семплер. Випуск пристроїв цієї лінійки продовжується донині. У 80-х роках компанія розробила лінійку легендарних драм-машин, найвідомішою з яких стала модель SP-1200. Цей прилад назавжди визначив звучання хіп-хопу. У 1989 році компанія E-MU випустила Proteus®, перший у світі звуковий модуль, а пізніше представила низку звукових модулів для певних стилів музики, таких як Planet Phatt і Orbit. Їх і сьогодні можна побачити в численних студіях по всьому світу. В останні роки компанія, орієнтуючись на широкі можливості сучасних комп'ютерів, перенесла свої технології в продукцію, призначену для роботи зі звуком за допомогою комп'ютера. Для створення продукції нового покоління ми поєднали наш фірмовий процесор DSP, програмне забезпечення та звуки з найсучаснішими апаратними компонентами компанії E-MU.
E-MU Systems представлена по всьому світу. Європейський підрозділ, склади та сервісний центр знаходяться в Дубліні, Ірландія. У тихоокеанському регіоні компанія представлена підрозділом у Сінгапурі, а також дистриб'юторами майже в усіх великих країнах, які обслуговуються численними філіями компанії. Головна штаб-квартира компанії знаходиться на тихоокеанському узбережжі США у Скоттс Веллі, Каліфорнія, майже за 80 км від Сан-Франциско на околиці Силіконової долини. E-MU Systems є дочірньою компанією сінгапурської Creative Technology Ltd., яка придбала E-MU Systems у березні 1993 року.
E-MU: Народження індивідуальності
Дехто вважає, що компанія E-MU Systems з'явилася на початку 80-х у старій будівлі вікторіанської епохи на Бродвей-стрит у Санта Крузі, Каліфорнія. Насправді ж Дейв Россум разом із кількома друзями заснував E-MU Systems у 1971 році в будинку 50-х років на Вотер-стрит, за кілька кварталів звідти. Дейв, тоді студент-мікробіолог Університету штату Каліфорнія (Санта Круз), одного разу прийшов до університетської лабораторії електронної музики, щоб допомогти розпакувати нову модель модульного синтезатора Moog Model 12. Кажуть, що ніхто не міг розібратися, як ця штука працює, крім Дейва, якому, здавалося б, і не личило цього знати, адже мікробіологія – це вивчення крихітних слизьких створінь, а електроніка на той час була чимось поважнішим, ніж слизькі зелені тварини. Пізніше, під час різдвяних канікул, Дейв вирушив до своїх друзів із Каліфорнійського технологічного інституту (Caltech), серед яких були Стів Гейбріел і Джим Кетчем. Разом вони спробували зібрати власний синтезатор. Постачальники електронних компонентів наполегливо цікавилися назвою їхньої компанії, і хлопці зупинилися на назві E-MU Systems (вимовляється «Е-мью»), яка є поєднанням перших складів англійського ''Electronic Music'' (Електронік м'юзик – Електронна музика).
Перший прототип отримав назву Black Mariah. Він складався з матричного комутатора, осцилятора, керованого напругою, і міг видавати звуки (зізнатися, не дуже якісні). Зрештою його викинули з вікна бібліотеки Каліфорнійського технологічного інституту прямо у двір гуртожитку Dabney House, попередньо демонтувавши ті компоненти, які могли б знадобитися. Влітку 1971 року Стів і Джим разом з іншими студентами Каліфорнійського технологічного інституту, Полою Батлер, Марком Данцигером і Марком Нільсеном, приїхали до Дейва в будинок 625 на Вотер-стрит, Санта Круз для побудови другого прототипу. Поки Дейв був у туристичному поході, вони зібрали модель Royal Hearn, жартома використавши як корпус коробку з-під взуття. У ній була клавіатура з олов'яної фольги, керований напругою осцилятор на однопереходному транзисторі, і вона була навмисно розстроєна. Цей синтезатор ще довгі роки валявся в офісі E-MU Systems, але потім кудись зник. Того ж літа вони зібрали перший синтезатор E-MU 25, який працював чудово, але мав фіксовану (немодульну) лицьову панель. Наприкінці літа 1971 року до компанії приєднався майбутній директор E-MU Скотт Уейдж, і він, Пола та Дейв продовжили роботу разом і зібрали E-MU 25, який пізніше був проданий Берту Арновіцу. Востаннє цей синтезатор бачили в Музеї концептуального мистецтва в Сан-Франциско, де Берт був куратором. Чому модель називалася ''25'', залишається лише здогадуватися; про це знає тільки старий E-MU.
Влітку 1972 року компанія E-MU переїхала до міста Санта Клара, де в листопаді вони офіційно розпочали бізнес, продаючи керовані напругою осцилятори, фільтри й підсилювачі, а також модулі ADSR (як у зборі, так і як окремі компоненти – для тих, хто захоплюється складанням синтезаторів). У квітні 1973 року перший модульний синтезатор E-MU був проданий майбутньому директору фірми з виробництва Еду Рудніку, який з того моменту почав обхаживати компанію з метою отримати в ній роботу і навчитися розробляти та збирати синтезатори. Більшу частину 70-х компанія займалася розробкою надстабільних осциляторів, прецизійних фільтрів, цифро-аналогових секвенсорів, спеціальних інтегральних схем для використання в музичному обладнанні, а також поліфонічних синтезаторів, у яких використовувалися керовані напругою осцилятори, фільтри й підсилювачі. У новому синтезаторі використовувався процесор Zilog Z80 з тактовою частотою 1 МГц, плата, напхана однокілобайтними чіпами пам'яті, а також досить продуктивний секвенсор на основі написаного Скоттом програмного забезпечення, для якого потрібно було лише 2 кб пам'яті. Вони також виробляли синтезатори на замовлення – у розкішних горіхових корпусах, які вручну виготовляв брат Дейва Джон. Замовниками цих синтезаторів були університетські лабораторії та музиканти-експериментатори, такі як Леон Рассел і Френк Заппа. У штаб-квартирі E-MU є галерея патентів, яка дає чудове уявлення про те, наскільки винахідливими були і залишаються інженери компанії. Не забувайте, що в ті часи слово «цифровий» найчастіше асоціювалося зі шкалою якогось приладу, а для роботи процесора доводилося задовольнятися всього одним мегабайтом оперативної пам'яті.
Коли восени 1978 року закінчився термін оренди приміщення в Санта Кларі, Дейв і Скотт знайшли будівлю в комерційному районі Санта Круз на Бродвей-стрит 417, місячна орендна плата за яку була нижчою, ніж у Санта Кларі. Незабаром до них приєднався їхній майбутній директор з маркетингу Марко Альперт, який до цього протягом кількох років був торговим представником E-MU в південній Каліфорнії. У цей час деякі конкуренти фірми дійшли висновку, що технології E-MU можна використовувати для зниження вартості та розширення функціональності своєї продукції, і, придбавши ліцензії на ці технології, розпочали виробництво програмованих поліфонічних синтезаторів за нижчою ціною. Протягом кількох наступних років фірма розробляла компоненти та програмне забезпечення для компаній Sequential Circuits і SSM, а дивіденди від цього співробітництва забезпечили достатню кількість фінансових засобів для створення Audity, 16-голосного аналогового синтезатора з комп'ютерним керуванням на базі процесорів Zilog Z80. У цій системі використовувалися технології, що спочатку розроблялися для синтезатора Prophet 5 компанії Sequential Circuits, але він був набагато більшим і мав 16 слотів для голосових карт, кожна з яких за розмірами та продуктивністю була порівнянна з материнською платою компанії Intel, а джерело живлення було настільки потужним, що під час його роботи падала напруга в мережі. Синтезатор Audity був уперше представлений публіці у травні 1980 року на виставці Товариства інженерів-звукотехніків. Але проблема полягала в тому, що при масі майже 100 кг і вартості близько 70000 доларів він виявився настільки громіздким і дорогим, що цим синтезатором ніхто особливо не зацікавився. Того ж місяця компанія Sequential Circuits вирішила припинити співробітництво, а відповідно й виплати E-MU, і Дейв та його команда були змушені шукати нові напрямки роботи.
І ось так, по дорозі додому з виставки Товариства інженерів-звукотехніків 1980 року у Фольксвагені Скотта Уейджа (який набагато менший навіть за гараж типового винахідника) був задуманий Emulator I (хоча ніхто не може сказати з упевненістю, чи сталося це на передньому або задньому сидінні). Творці Emulator I розвинули запозичену технологію семплування звуку, зробивши синтезатори, в яких вона використовується, більш музикальними та доступними. Цей 30-кілограмовий новий музичний шедевр у корпусі зі сталі став справжнім хітом на виставці NAMM у 1981 році. Серед тих, хто першими застосував у своїй музиці цей інструмент, вісім голосів якого семплував сам користувач, а також свіжу бібліотеку звуків E-MU, були Стіві Вандер і Дерил Дрегон.
Звичайно, на цьому історія компанії E-MU не закінчується; Emulator I – це лише початок довгого славного шляху компанії в галузі розробки цифрових інструментів і технологій, яким E-MU продовжує йти і сьогодні. Багато з цих інструментів, таких як SP-1200 і Proteus 1, докорінно змінили підхід до написання музики, і компанія E-MU продовжує розробляти нову продукцію та технології, завдяки яким з'являтиметься прекрасна музика майбутнього.
У 1993 році E-MU Systems стала підконтрольною (дочірньою) по відношенню до Creative Technology Ltd. Але цей факт не став каменем спотикання для розвитку компанії. E-MU Systems і сьогодні продовжує самостійну роботу над новими аудіорішеннями, що відповідають найпередовішим позиціям. Висока планка якості власної продукції підкоряється не лише професійним музикантам і аудіоінженерам. Аж ніяк, доступність ціни зацікавить і тих, для кого музична творчість є предметом хобі, і тих, хто тільки починає на цій ниві. Гадаю, яскравим тому підтвердженням є Creative E-MU 1820, де слово creative слід розцінювати не інакше як ''творчий''.
Читайте також історію всіх лінійок випущених синтезаторів:
http://audioshop.com.ua/review.php?title=emu-history.php